становити
Ukrainian
Etymology
From стан (stan), from Proto-Slavic *stanъ. Compare Belarusian станаві́ць (stanavícʹ), Polish stanowić. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.
Pronunciation
- IPA(key): [stɐnɔˈʋɪte]
Audio (file)
Verb
станови́ти • (stanovýty) impf (transitive)
- to be, to constitute, to pose
- Synonyms: бу́ти impf (búty), явля́ти собо́ю impf (javljáty sobóju)
- Ця полі́тика агре́сії стано́вить загро́зу для сві́ту. ― Cja polítyka ahrésiji stanóvytʹ zahrózu dlja svítu. ― This policy of aggression poses a threat to the world.
- to amount to, to constitute, to form, to make up (equate to some quantity or part)
- Synonym: склада́ти impf (skladáty)
- Зби́тки компа́нії стано́влять бли́зько двох мільйо́нів гри́вень. ― Zbýtky kompániji stanóvljatʹ blýzʹko dvox milʹjóniv hrývenʹ. ― The company's losses amount to around two million hryvnias.
- Пенсіоне́ри стано́влять значну́ части́ну насе́лення. ― Pensionéry stanóvljatʹ značnú častýnu nasélennja. ― Pensioners make up a significant part of the population.
Conjugation
Conjugation of станови́ти, станови́ть (class 4c, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | станови́ти, станови́ть stanovýty, stanovýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | стано́влячи stanóvljačy | станови́вши stanovývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | становлю́ stanovljú | бу́ду станови́ти, бу́ду станови́ть, станови́тиму búdu stanovýty, búdu stanovýtʹ, stanovýtymu |
| 2nd singular ти | стано́виш stanóvyš | бу́деш станови́ти, бу́деш станови́ть, станови́тимеш búdeš stanovýty, búdeš stanovýtʹ, stanovýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно | стано́вить stanóvytʹ | бу́де станови́ти, бу́де станови́ть, станови́тиме búde stanovýty, búde stanovýtʹ, stanovýtyme |
| 1st plural ми | стано́вим, стано́вимо stanóvym, stanóvymo | бу́демо станови́ти, бу́демо станови́ть, станови́тимемо, станови́тимем búdemo stanovýty, búdemo stanovýtʹ, stanovýtymemo, stanovýtymem |
| 2nd plural ви | стано́вите stanóvyte | бу́дете станови́ти, бу́дете станови́ть, станови́тимете búdete stanovýty, búdete stanovýtʹ, stanovýtymete |
| 3rd plural вони | стано́влять stanóvljatʹ | бу́дуть станови́ти, бу́дуть станови́ть, станови́тимуть búdutʹ stanovýty, búdutʹ stanovýtʹ, stanovýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | станові́м, станові́мо stanovím, stanovímo |
| second-person | станови́ stanový | станові́ть stanovítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | станови́в stanovýv | станови́ли stanovýly |
| feminine я / ти / вона | станови́ла stanovýla | |
| neuter воно | станови́ло stanovýlo | |
Verb
станови́ти • (stanovýty) impf (transitive)
- (transitive) Synonym of ста́вити impf (stávyty)
Conjugation
Conjugation of станови́ти, станови́ть (class 4c, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | станови́ти, станови́ть stanovýty, stanovýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | стано́влячи stanóvljačy | станови́вши stanovývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | становлю́ stanovljú | бу́ду станови́ти, бу́ду станови́ть, станови́тиму búdu stanovýty, búdu stanovýtʹ, stanovýtymu |
| 2nd singular ти | стано́виш stanóvyš | бу́деш станови́ти, бу́деш станови́ть, станови́тимеш búdeš stanovýty, búdeš stanovýtʹ, stanovýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно | стано́вить stanóvytʹ | бу́де станови́ти, бу́де станови́ть, станови́тиме búde stanovýty, búde stanovýtʹ, stanovýtyme |
| 1st plural ми | стано́вим, стано́вимо stanóvym, stanóvymo | бу́демо станови́ти, бу́демо станови́ть, станови́тимемо, станови́тимем búdemo stanovýty, búdemo stanovýtʹ, stanovýtymemo, stanovýtymem |
| 2nd plural ви | стано́вите stanóvyte | бу́дете станови́ти, бу́дете станови́ть, станови́тимете búdete stanovýty, búdete stanovýtʹ, stanovýtymete |
| 3rd plural вони | стано́влять stanóvljatʹ | бу́дуть станови́ти, бу́дуть станови́ть, станови́тимуть búdutʹ stanovýty, búdutʹ stanovýtʹ, stanovýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | станові́м, станові́мо stanovím, stanovímo |
| second-person | станови́ stanový | станові́ть stanovítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | станови́в stanovýv | станови́ли stanovýly |
| feminine я / ти / вона | станови́ла stanovýla | |
| neuter воно | станови́ло stanovýlo | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “становити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “становити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “становити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “становити”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)