спішити
Ukrainian
Etymology 1
Inherited from Old East Slavic спѣшити (spěšiti), from Proto-Slavic *spěšiti (“to hurry”), from *spěxъ (“haste”), from *spěti (“to advance, ripen, hurry”) + *-xъ. Equivalent to спіх (spix, “hurry”) + -и́ти (-ýty).
Pronunciation
- IPA(key): [sʲpʲiˈʃɪte]
Audio (file)
Verb
спіши́ти • (spišýty) impf (intransitive)
- to hurry, to hasten, to make haste, to be in a hurry
- Synonym: поспіша́ти impf (pospišáty)
- to be fast (said of clocks, watches)
Conjugation
Conjugation of спіши́ти, спіши́ть (class 4b, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спіши́ти, спіши́ть spišýty, spišýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | спішачи́ spišačý | спіши́вши spišývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | спішу́ spišú | бу́дуспіши́ти, бу́ду спіши́ть, спіши́тиму búdu spišýty, búdu spišýtʹ, spišýtymu |
| 2nd singular ти | спіши́ш spišýš | бу́дешспіши́ти, бу́деш спіши́ть, спіши́тимеш búdeš spišýty, búdeš spišýtʹ, spišýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно | спіши́ть spišýtʹ | бу́деспіши́ти, бу́де спіши́ть, спіши́тиме búde spišýty, búde spišýtʹ, spišýtyme |
| 1st plural ми | спіши́м, спішимо́ spišým, spišymó | бу́демоспіши́ти, бу́демо спіши́ть, спіши́тимемо, спіши́тимем búdemo spišýty, búdemo spišýtʹ, spišýtymemo, spišýtymem |
| 2nd plural ви | спішите́ spišyté | бу́детеспіши́ти, бу́дете спіши́ть, спіши́тимете búdete spišýty, búdete spišýtʹ, spišýtymete |
| 3rd plural вони | спіша́ть spišátʹ | бу́дутьспіши́ти, бу́дуть спіши́ть, спіши́тимуть búdutʹ spišýty, búdutʹ spišýtʹ, spišýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спіші́м, спіші́мо spiším, spišímo |
| second-person | спіши́ spišý | спіші́ть spišítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | спіши́в spišýv | спіши́ли spišýly |
| feminine я / ти / вона | спіши́ла spišýla | |
| neuter воно | спіши́ло spišýlo | |
Derived terms
- поспіши́ти pf (pospišýty)
- спіши́тися impf (spišýtysja)
- спі́шка f (spíška)
Related terms
- спі́шний (spíšnyj)
Etymology 2
From с- (s-) + пі́ший (píšyj) + -ити (-yty).
Pronunciation
- IPA(key): [ˈsʲpʲiʃete]
Verb
спі́шити • (spíšyty) pf (imperfective спі́шувати)
- to cause to dismount (from a horse or bicycle), to unhorse
Conjugation
Conjugation of спі́шити, спі́шить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спі́шити, спі́шить spíšyty, spíšytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спі́шений spíšenyj impersonal: спі́шено spíšeno |
| adverbial | — | спі́шивши spíšyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | спі́шу spíšu |
| 2nd singular ти | — | спі́шиш spíšyš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | спі́шить spíšytʹ |
| 1st plural ми | — | спі́шим, спі́шимо spíšym, spíšymo |
| 2nd plural ви | — | спі́шите spíšyte |
| 3rd plural вони | — | спі́шать spíšatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спі́шмо spíšmo |
| second-person | спіш spiš | спі́ште spíšte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | спі́шив spíšyv | спі́шили spíšyly |
| feminine я / ти / вона | спі́шила spíšyla | |
| neuter воно | спі́шило spíšylo | |
Derived terms
- спі́шитися pf (spíšytysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спішити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “спішити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “спішити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “спішити”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)