сповільнити
Ukrainian
Etymology
с- (s-) + пові́льний (povílʹnyj, “slow”) + -ити (-yty)
Pronunciation
- IPA(key): [spɔˈʋʲilʲnete]
Verb
спові́льнити • (spovílʹnyty) pf (imperfective спові́льнювати) (transitive)
- to decelerate, to slow down (cause to go slower)
- Antonyms: приско́рити pf (pryskóryty), пришви́дшити pf (pryšvýdšyty)
- to slow, to retard (prevent from progress)
Conjugation
Conjugation of спові́льнити, спові́льнить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спові́льнити, спові́льнить spovílʹnyty, spovílʹnytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спові́льнений spovílʹnenyj impersonal: спові́льнено spovílʹneno |
| adverbial | — | спові́льнивши spovílʹnyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | спові́льню spovílʹnju |
| 2nd singular ти | — | спові́льниш spovílʹnyš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | спові́льнить spovílʹnytʹ |
| 1st plural ми | — | спові́льним, спові́льнимо spovílʹnym, spovílʹnymo |
| 2nd plural ви | — | спові́льните spovílʹnyte |
| 3rd plural вони | — | спові́льнять spovílʹnjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спові́льнім, спові́льнімо spovílʹnim, spovílʹnimo |
| second-person | спові́льни spovílʹny | спові́льніть spovílʹnitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | спові́льнив spovílʹnyv | спові́льнили spovílʹnyly |
| feminine я / ти / вона | спові́льнила spovílʹnyla | |
| neuter воно | спові́льнило spovílʹnylo | |
Derived terms
- спові́льнений (spovílʹnenyj)
- спові́льнення n (spovílʹnennja)
- спові́льнитися pf (spovílʹnytysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “сповільнити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “сповільнити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “сповільнити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “сповільнити”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)