розколювати
Ukrainian
Etymology
From розколо́ти (rozkolóty) + -ювати (-juvaty). Compare Russian раска́лывать (raskályvatʹ), Belarusian раско́лваць (raskólvacʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [rɔzˈkɔlʲʊʋɐte]
Verb
розко́лювати • (rozkóljuvaty) impf (perfective розколо́ти) (transitive)
- to split, to cleave, to chop (:firewood, etc.), to crack (:nuts, crockery, etc.)
- (figuratively) to split, to divide
- Synonym: розділя́ти impf (rozdiljáty)
Conjugation
Conjugation of розко́лювати, розко́лювать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розко́лювати, розко́лювать rozkóljuvaty, rozkóljuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розко́люваний rozkóljuvanyj impersonal: розко́лювано rozkóljuvano |
| adverbial | розко́люючи rozkóljujučy | розко́лювавши rozkóljuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | розко́люю rozkóljuju | бу́ду розко́лювати, бу́ду розко́лювать, розко́люватиму búdu rozkóljuvaty, búdu rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymu |
| 2nd singular ти | розко́люєш rozkóljuješ | бу́деш розко́лювати, бу́деш розко́лювать, розко́люватимеш búdeš rozkóljuvaty, búdeš rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно | розко́лює rozkóljuje | бу́де розко́лювати, бу́де розко́лювать, розко́люватиме búde rozkóljuvaty, búde rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatyme |
| 1st plural ми | розко́люєм, розко́люємо rozkóljujem, rozkóljujemo | бу́демо розко́лювати, бу́демо розко́лювать, розко́люватимемо, розко́люватимем búdemo rozkóljuvaty, búdemo rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymemo, rozkóljuvatymem |
| 2nd plural ви | розко́люєте rozkóljujete | бу́дете розко́лювати, бу́дете розко́лювать, розко́люватимете búdete rozkóljuvaty, búdete rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymete |
| 3rd plural вони | розко́люють rozkóljujutʹ | бу́дуть розко́лювати, бу́дуть розко́лювать, розко́люватимуть búdutʹ rozkóljuvaty, búdutʹ rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розко́люймо rozkóljujmo |
| second-person | розко́люй rozkóljuj | розко́люйте rozkóljujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | розко́лював rozkóljuvav | розко́лювали rozkóljuvaly |
| feminine я / ти / вона | розко́лювала rozkóljuvala | |
| neuter воно | розко́лювало rozkóljuvalo | |
Derived terms
- розко́люваність f (rozkóljuvanistʹ)
- розко́люваний (rozkóljuvanyj)
- розко́лювання n (rozkóljuvannja)
- розко́люватися impf (rozkóljuvatysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розколювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розколювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розколювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розколювати”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)