розколоти
Ukrainian
Etymology 1
From роз- (roz-) + коло́ти (kolóty). Compare Russian расколо́ть (raskolótʹ), Belarusian раскало́ць (raskalócʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [rɔzkɔˈɫɔte]
Verb
розколо́ти • (rozkolóty) pf (imperfective розко́лювати) (transitive)
- to split, to cleave, to chop (:firewood etc.), to crack (:nuts, crockery etc.)
- (figuratively) to split, to divide
- Synonym: розділи́ти pf (rozdilýty)
Conjugation
Conjugation of розколо́ти, розколо́ть (class 10c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розколо́ти, розколо́ть rozkolóty, rozkolótʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розко́лений, розко́лотий rozkólenyj, rozkólotyj impersonal: розко́лено, розко́лото rozkóleno, rozkóloto |
| adverbial | — | розколо́вши rozkolóvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | розколю́ rozkoljú |
| 2nd singular ти | — | розко́леш rozkóleš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | розко́ле rozkóle |
| 1st plural ми | — | розко́лем, розко́лемо rozkólem, rozkólemo |
| 2nd plural ви | — | розко́лете rozkólete |
| 3rd plural вони | — | розко́лють rozkóljutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розколі́м, розколі́мо rozkolím, rozkolímo |
| second-person | розколи́ rozkolý | розколі́ть rozkolítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | розколо́в rozkolóv | розколо́ли rozkolóly |
| feminine я / ти / вона | розколо́ла rozkolóla | |
| neuter воно | розколо́ло rozkolólo | |
Derived terms
- розко́лина f (rozkólyna)
- розколо́тися pf (rozkolótysja)
Etymology 2
See the etymology of the corresponding lemma form.
Pronunciation
- IPA(key): [rɔzkɔɫɔˈtɪ]
Verb
розколоти́ • (rozkolotý)
- second-person singular imperative of розколоти́ти pf (rozkolotýty)
Further reading
- “розколоти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розколоти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розколоти”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)