простити
Old Church Slavonic
Etymology
Inherited from Proto-Slavic *prostiti.
Verb
простити • (prostiti) pf
- to forgive
- from the Homily against the Bogumils, 2325-2329:
- ли ти въспомѧнетъ мъножьство грѣхъ сътворенꙑихъ тобоѭ из млада, глаголѧ мъного ѥси съгрѣшилъ и не можеши прощенъ бꙑти, то не послоушаи того
- li ti vŭspomęnetŭ mŭnožĭstvo grěxŭ sŭtvorenyjxŭ tobojǫ iz mlada, glagolę mŭnogo jesi sŭgrěšilŭ i ne možeši proštenŭ byti, to ne poslušai togo
- (please add an English translation of this quote)
- from the Homily against the Bogumils, 2325-2329:
- to release
Conjugation
| 👤 singular | 👥 dual | 👤👥👥 plural | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| азъ (azŭ) | тꙑ (ty) | тъ (tŭ) | вѣ (vě) | ва (va) | та (ta) | мꙑ (my) | вꙑ (vy) | ти (ti) | |||||||||
| прощѫ (proštǫ) | простиши (prostiši) | проститъ (prostitŭ) | простивѣ (prostivě) | простита (prostita) | простите (prostite) | простимъ (prostimŭ) | простите (prostite) | прощѫтъ (proštǫtŭ) | |||||||||
Related terms
- пращати (praštati)
- прощение (proštenie)
References
- Бояджиев, Андрей (2016) Старобългарска читанка, София
Ukrainian
Etymology
Inherited from Old East Slavic простити (prostiti), from Proto-Slavic *prostiti. Compare Russian прости́ть (prostítʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [prɔˈstɪte]
Audio (file)
Verb
прости́ти • (prostýty) pf (imperfective проща́ти)
- to forgive, to pardon, to excuse
- Synonyms: проба́чити pf (probáčyty), ви́бачити pf (výbačyty)
- to condone
- to absolve
Conjugation
Conjugation of прости́ти, прости́ть (class 4b, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прости́ти, прости́ть prostýty, prostýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | про́щений próščenyj impersonal: про́щено próščeno |
| adverbial | — | прости́вши prostývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | прощу́ proščú |
| 2nd singular ти | — | прости́ш prostýš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | прости́ть prostýtʹ |
| 1st plural ми | — | прости́м, простимо́ prostým, prostymó |
| 2nd plural ви | — | простите́ prostyté |
| 3rd plural вони | — | простя́ть prostjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прості́м, прості́мо prostím, prostímo |
| second-person | прости́ prostý | прості́ть prostítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | прости́в prostýv | прости́ли prostýly |
| feminine я / ти / вона | прости́ла prostýla | |
| neuter воно | прости́ло prostýlo | |
Derived terms
- прости́тися pf (prostýtysja)
- про́щений (próščenyj)
- проще́ння n (proščénnja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “простити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “простити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “простити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “простити”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)