попрямувати
Ukrainian
Etymology
From по- (po-) + прямува́ти (prjamuváty).
Pronunciation
- IPA(key): [pɔprʲɐmʊˈʋate]
Verb
попрямува́ти • (poprjamuváty) pf (imperfective прямува́ти) (intransitive)
- to go, to head, to make for, to make one's way (move in a certain direction)
- Synonyms: попростува́ти pf (poprostuváty), напра́витися pf (naprávytysja)
Conjugation
Conjugation of попрямува́ти, попрямува́ть (class 2a, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | попрямува́ти, попрямува́ть poprjamuváty, poprjamuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | попрямува́вши poprjamuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | попряму́ю poprjamúju |
| 2nd singular ти | — | попряму́єш poprjamúješ |
| 3rd singular він / вона / воно | — | попряму́є poprjamúje |
| 1st plural ми | — | попряму́єм, попряму́ємо poprjamújem, poprjamújemo |
| 2nd plural ви | — | попряму́єте poprjamújete |
| 3rd plural вони | — | попряму́ють poprjamújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | попряму́ймо poprjamújmo |
| second-person | попряму́й poprjamúj | попряму́йте poprjamújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | попрямува́в poprjamuváv | попрямува́ли poprjamuvály |
| feminine я / ти / вона | попрямува́ла poprjamuvála | |
| neuter воно | попрямува́ло poprjamuválo | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “попрямувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “попрямувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “попрямувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “попрямувати”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)