обміркувати
Ukrainian
Etymology
From об- (ob-) + міркува́ти (mirkuváty).
Pronunciation
- IPA(key): [ɔbmʲirkʊˈʋɑte]
Audio (file)
Verb
обміркува́ти • (obmirkuváty) pf (imperfective обмірко́вувати)
- (transitive) to think over, to ponder, to consider, to cogitate, to reflect, to deliberate (on/upon/over)
- Synonyms: обду́мати pf (obdúmaty), розду́мати pf (rozdúmaty), розміркува́ти pf (rozmirkuváty)
Conjugation
Conjugation of обміркува́ти, обміркува́ть (class 2a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обміркува́ти, обміркува́ть obmirkuváty, obmirkuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обмірко́ваний obmirkóvanyj impersonal: обмірко́вано obmirkóvano |
| adverbial | — | обміркува́вши obmirkuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | обмірку́ю obmirkúju |
| 2nd singular ти | — | обмірку́єш obmirkúješ |
| 3rd singular він / вона / воно | — | обмірку́є obmirkúje |
| 1st plural ми | — | обмірку́єм, обмірку́ємо obmirkújem, obmirkújemo |
| 2nd plural ви | — | обмірку́єте obmirkújete |
| 3rd plural вони | — | обмірку́ють obmirkújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обмірку́ймо obmirkújmo |
| second-person | обмірку́й obmirkúj | обмірку́йте obmirkújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | обміркува́в obmirkuváv | обміркува́ли obmirkuvály |
| feminine я / ти / вона | обміркува́ла obmirkuvála | |
| neuter воно | обміркува́ло obmirkuválo | |
Further reading
- обміркувати in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- обміркувати in Horox (slovozmina)
- обміркувати in Kyiv Dictionary
- обміркувати in Slovnyk - portal ukrajinsʹkoji movy ta kulʹtury