обмежити
Ukrainian
Etymology
об- (ob-) + межа́ (mežá, “limit, border, boundary”) + -ити (-yty)
Pronunciation
- IPA(key): [ɔbˈmɛʒete]
Audio (file)
Verb
обме́жити • (obméžyty) pf (imperfective обме́жувати)
- (transitive) to limit, to restrict, to confine
Conjugation
Conjugation of обме́жити, обме́жить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обме́жити, обме́жить obméžyty, obméžytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обме́жений obméženyj impersonal: обме́жено obméženo |
| adverbial | — | обме́живши obméžyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | обме́жу obméžu |
| 2nd singular ти | — | обме́жиш obméžyš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | обме́жить obméžytʹ |
| 1st plural ми | — | обме́жим, обме́жимо obméžym, obméžymo |
| 2nd plural ви | — | обме́жите obméžyte |
| 3rd plural вони | — | обме́жать obméžatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обме́жмо obméžmo |
| second-person | обме́ж obméž | обме́жте obméžte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | обме́жив obméžyv | обме́жили obméžyly |
| feminine я / ти / вона | обме́жила obméžyla | |
| neuter воно | обме́жило obméžylo | |
Derived terms
- обме́жений (obméženyj)
- обме́ження (obméžennja)
- обме́житися (obméžytysja)
Further reading
- обмежити in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- обмежити in Horox (slovozmina)
- обмежити in Slovnyk - portal ukrajinsʹkoji movy ta kulʹtury