доводитися
Ukrainian
Etymology
From дово́дити (dovódyty) + -ся (-sja).
Pronunciation
- IPA(key): [dɔˈwɔdetesʲɐ]
Audio (file)
Verb
дово́дитися • (dovódytysja) impf (perfective довести́ся) (+ infinitive and dative case)
- (impersonal) to have to
- Synonyms: (predicative) пови́нен (povýnen), (predicative) тре́ба (tréba)
- Намдово́диться дола́ти вели́кі тру́днощі. ― Nam dovódytʹsja doláty velýki trúdnošči. ― We have to overcome great difficulties.
- 2022 February 26, Volodymyr Zelenskyy, “Звернення Президента України ввечері другого дня масштабної війни [Address by the President of Ukraine in the evening of the second day of the large-scale war]”, in Президента України:
- Тому́ окупа́нтамдово́диться приду́мувати все більш абсу́рдні звинува́чення, щоб говори́ти хоча б щось.
- Tomú okupántam dovódytʹsja prydúmuvaty vse bilʹš absúrdni zvynuváčennja, ščob hovorýty xoča b ščosʹ.
- Therefore, the invaders have to come up with more and more absurd accusations to say at least something.
- (impersonal) to have occasion to
- Дивува́тися цьому́ недово́диться. ― Dyvuvátysja cʹomú ne dovódytʹsja. ― This should not be surprising. (literally, “one does not have occasion to be surprised at this.”)
Conjugation
Conjugation of дово́дитися, дово́дитись, дово́диться (class 4a, imperfective, reflexive, impersonal)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дово́дитися, дово́дитись, дово́диться dovódytysja, dovódytysʹ, dovódytʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | дово́дячись dovódjačysʹ | дово́дившись dovódyvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | — |
| 2nd singular ти | — | — |
| 3rd singular він / вона / воно | дово́диться dovódytʹsja | бу́дедово́дитися, бу́де дово́дитись, бу́де дово́диться, дово́дитиметься búde dovódytysja, búde dovódytysʹ, búde dovódytʹsja, dovódytymetʹsja |
| 1st plural ми | — | — |
| 2nd plural ви | — | — |
| 3rd plural вони | — | — |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | — | — |
| feminine я / ти / вона | — | |
| neuter воно | дово́дилося, дово́дилось dovódylosja, dovódylosʹ | |
Verb
дово́дитися • (dovódytysja) impf
- to be related (to somebody: + dative case, as (a relative): + instrumental case)
- Вона́дово́диться мені́ двою́рідною сестро́ю. ― Voná dovódytʹsja mení dvojúridnoju sestróju. ― She is my cousin. (literally, “She is related to me as a cousin.”)
- 1952, Vasyl Kucher, Чорномо́рці [Black Sea Cossacks], page 109:
- Де́хто на́віть ду́мав, що Богуча́ри дово́дяться Андрі́єві дале́кими ро́дичами
- Déxto návitʹ dúmav, ščo Bohučáry dovódjatʹsja Andríjevi dalékymy ródyčamy
- Some even thought that the Boguchars were distant relatives of Andrii
- passive of дово́дити impf (dovódyty)
Conjugation
Conjugation of дово́дитися, дово́дитись, дово́диться (class 4a, imperfective, reflexive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дово́дитися, дово́дитись, дово́диться dovódytysja, dovódytysʹ, dovódytʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | дово́дячись dovódjačysʹ | дово́дившись dovódyvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | дово́джуся, дово́джусь dovódžusja, dovódžusʹ | бу́дудово́дитися, бу́ду дово́дитись, бу́ду дово́диться, дово́дитимусь, дово́дитимуся búdu dovódytysja, búdu dovódytysʹ, búdu dovódytʹsja, dovódytymusʹ, dovódytymusja |
| 2nd singular ти | дово́дишся dovódyšsja | бу́дешдово́дитися, бу́деш дово́дитись, бу́деш дово́диться, дово́дитимешся búdeš dovódytysja, búdeš dovódytysʹ, búdeš dovódytʹsja, dovódytymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно | дово́диться dovódytʹsja | бу́дедово́дитися, бу́де дово́дитись, бу́де дово́диться, дово́дитиметься búde dovódytysja, búde dovódytysʹ, búde dovódytʹsja, dovódytymetʹsja |
| 1st plural ми | дово́димся, дово́димося, дово́димось dovódymsja, dovódymosja, dovódymosʹ | бу́демодово́дитися, бу́демо дово́дитись, бу́демо дово́диться, дово́дитимемось, дово́дитимемося, дово́дитимемся búdemo dovódytysja, búdemo dovódytysʹ, búdemo dovódytʹsja, dovódytymemosʹ, dovódytymemosja, dovódytymemsja |
| 2nd plural ви | дово́дитеся, дово́дитесь dovódytesja, dovódytesʹ | бу́детедово́дитися, бу́дете дово́дитись, бу́дете дово́диться, дово́дитиметесь, дово́дитиметеся búdete dovódytysja, búdete dovódytysʹ, búdete dovódytʹsja, dovódytymetesʹ, dovódytymetesja |
| 3rd plural вони | дово́дяться dovódjatʹsja | бу́дутьдово́дитися, бу́дуть дово́дитись, бу́дуть дово́диться, дово́дитимуться búdutʹ dovódytysja, búdutʹ dovódytysʹ, búdutʹ dovódytʹsja, dovódytymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дово́дьмося, дово́дьмось dovódʹmosja, dovódʹmosʹ |
| second-person | дово́дься dovódʹsja | дово́дьтеся, дово́дьтесь dovódʹtesja, dovódʹtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | дово́дився, дово́дивсь dovódyvsja, dovódyvsʹ | дово́дилися, дово́дились dovódylysja, dovódylysʹ |
| feminine я / ти / вона | дово́дилася, дово́дилась dovódylasja, dovódylasʹ | |
| neuter воно | дово́дилося, дово́дилось dovódylosja, dovódylosʹ | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “доводитися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “доводитися”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volume 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “доводитися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “доводитися”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “доводитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “доводитися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “доводитися”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)