гучний

гучний

Ukrainian

Etymology

From гук (huk) +‎ -ний (-nyj). Compare Belarusian гу́чны (húčny), Polish huczny.

Pronunciation

• IPA^(key): [ɦʊt͡ʃˈnɪi̯]

• Audio

  (file)

Adjective

гучни́й • (hučnýj)

1. loud, resonant, resounding, sonorous

   Synonyms: голосни́й (holosnýj), дзвінки́й (dzvinkýj), зву́чний (zvúčnyj)

2. noisy

   Synonyms: бучни́й (bučnýj), галасли́вий (halaslývyj), шумли́вий (šumlývyj), шу́мний (šúmnyj)

3. notorious, well-known, widely known

   Synonym: резона́нсний (rezonánsnyj)

4. (figurative) altisonant, high-sounding, sonorous, stentorian (grandiloquent; oratorial, sometimes to the point of sounding contrived)

   Synonyms: високомо́вний (vysokomóvnyj), гучноголо́сий (hučnoholósyj), пишномо́вний (pyšnomóvnyj)

Declension

Declension of гучни́й (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		гучни́й hučnýj	гучне́ hučné	гучна́ hučná	гучні́ huční
genitive		гучно́го hučnóho		гучно́ї hučnóji	гучни́х hučnýx
dative		гучно́му hučnómu		гучні́й hučníj	гучни́м hučným
accusative	animate	гучно́го hučnóho	гучне́ hučné	гучну́ hučnú	гучни́х hučnýx
	inanimate	гучни́й hučnýj			гучні́ huční
instrumental		гучни́м hučným		гучно́ю hučnóju	гучни́ми hučnýmy
locative		гучно́му, гучні́м hučnómu, hučním		гучні́й hučníj	гучни́х hučnýx

Derived terms

• гучноголо́сий (hučnoholósyj)
• гучномо́вець m (hučnomóvecʹ)

 

Related terms

• гука́ння n (hukánnja)
• гука́ти impf (hukáty), гукну́ти pf (huknúty)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “гучний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “гучний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volume 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “гучний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “гучний”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “гучний”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)