віковічний
Ukrainian
Etymology
From вік (vik) + -о- (-o-) + ві́чний (víčnyj). Compare Russian векове́чный (vekovéčnyj), Belarusian векаве́чны (vjekavjéčny).
Pronunciation
- IPA(key): [ʋʲikɔˈʋʲit͡ʃnei̯]
Audio (file)
Adjective
вікові́чний • (vikovíčnyj) (adverb вікові́чно, abstract noun вікові́чність)
- centuries-old, age-old
- centuries-long
- everlasting, eternal
Declension
Declension of вікові́чний (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | вікові́чний vikovíčnyj | вікові́чне vikovíčne | вікові́чна vikovíčna | вікові́чні vikovíčni | |
| genitive | вікові́чного vikovíčnoho | вікові́чної vikovíčnoji | вікові́чних vikovíčnyx | ||
| dative | вікові́чному vikovíčnomu | вікові́чній vikovíčnij | вікові́чним vikovíčnym | ||
| accusative | animate | вікові́чного vikovíčnoho | вікові́чне vikovíčne | вікові́чну vikovíčnu | вікові́чних vikovíčnyx |
| inanimate | вікові́чний vikovíčnyj | вікові́чні vikovíčni | |||
| instrumental | вікові́чним vikovíčnym | вікові́чною vikovíčnoju | вікові́чними vikovíčnymy | ||
| locative | вікові́чному, вікові́чнім vikovíčnomu, vikovíčnim | вікові́чній vikovíčnij | вікові́чних vikovíčnyx | ||
Synonyms
- (centuries-old, centuries-long): багатовікови́й (bahatovikovýj)
- (age-old): відві́чний (vidvíčnyj), вікови́й (vikovýj), одві́чний (odvíčnyj), споконві́чний (spokonvíčnyj)
- (eternal): ві́чний (víčnyj)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “віковічний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., Shyrokov, V. A., editors (2010–2022), “віковічний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka, Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “віковічний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “віковічний”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “віковічний”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)