відстрочити
Ukrainian
Etymology
From від- (vid-) + строк (strok) + -ити (-yty). Compare Russian отсро́чить (otsróčitʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [ʋʲid͡zˈstrɔt͡ʃete]
Audio (file)
Verb
відстро́чити • (vidstróčyty) pf (imperfective відстро́чувати)
- (transitive) to postpone, to put off, to delay, to defer, to adjourn
- Synonym: відкла́сти (vidklásty)
Conjugation
Conjugation of відстро́чити, відстро́чить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відстро́чити, відстро́чить vidstróčyty, vidstróčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відстро́чений vidstróčenyj impersonal: відстро́чено vidstróčeno |
| adverbial | — | відстро́чивши vidstróčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | відстро́чу vidstróču |
| 2nd singular ти | — | відстро́чиш vidstróčyš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | відстро́чить vidstróčytʹ |
| 1st plural ми | — | відстро́чим, відстро́чимо vidstróčym, vidstróčymo |
| 2nd plural ви | — | відстро́чите vidstróčyte |
| 3rd plural вони | — | відстро́чать vidstróčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відстро́чмо vidstróčmo |
| second-person | відстро́ч vidstróč | відстро́чте vidstróčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | відстро́чив vidstróčyv | відстро́чили vidstróčyly |
| feminine я / ти / вона | відстро́чила vidstróčyla | |
| neuter воно | відстро́чило vidstróčylo | |
Derived terms
- відстро́чений (vidstróčenyj)
- відстро́чення (vidstróčennja)
- відстро́чка (vidstróčka)
Further reading
- відстрочити in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- відстрочити in Horox (slovozmina)
- відстрочити in Slovnyk - portal ukrajinsʹkoji movy ta kulʹtury