відлічити
Ukrainian
Etymology
From від- (vid-) + лічи́ти (ličýty). Compare Belarusian адлічы́ць (adličýcʹ), Polish odliczyć.
Pronunciation
- IPA(key): [ʋʲidʲlʲiˈt͡ʃɪte]
Verb
відлічи́ти • (vidličýty) pf (imperfective відлі́чувати)
- (transitive) to count, to count off, to count out
- Synonym: відрахува́ти pf (vidraxuváty)
Conjugation
Conjugation of відлічи́ти, відлічи́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відлічи́ти, відлічи́ть vidličýty, vidličýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відлі́чений vidlíčenyj impersonal: відлі́чено vidlíčeno |
| adverbial | — | відлічи́вши vidličývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | відлічу́ vidličú |
| 2nd singular ти | — | відлі́чиш vidlíčyš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | відлі́чить vidlíčytʹ |
| 1st plural ми | — | відлі́чим, відлі́чимо vidlíčym, vidlíčymo |
| 2nd plural ви | — | відлі́чите vidlíčyte |
| 3rd plural вони | — | відлі́чать vidlíčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відлічі́м, відлічі́мо vidličím, vidličímo |
| second-person | відлічи́ vidličý | відлічі́ть vidličítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | відлічи́в vidličýv | відлічи́ли vidličýly |
| feminine я / ти / вона | відлічи́ла vidličýla | |
| neuter воно | відлічи́ло vidličýlo | |
Derived terms
- ві́длік m (vídlik)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відлічити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2022), “відлічити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka, Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “відлічити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відлічити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відлічити”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)