вчитися
Ukrainian
Alternative forms
- учи́тися (učýtysja)
Etymology
From вчи́ти (včýty) + -ся (-sja).
Pronunciation
- IPA(key): [ˈʍt͡ʃɪtesʲɐ]
Verb
вчи́тися • (včýtysja) impf
- reflexive of вчи́ти (včýty); to learn
- Synonym: учи́тися impf (učýtysja)
- reflexive of вчи́ти (včýty); to study
Usage notes
- The forms вчи́тися (včýtysja) (used after vowels) and учи́тися (učýtysja) (used after consonants or at the beginning of a clause) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.
Conjugation
Conjugation of вчи́тися, вчи́тись, вчи́ться (class 4c, imperfective, reflexive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вчи́тися, вчи́тись, вчи́ться včýtysja, včýtysʹ, včýtʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вчачись včačysʹ | вчи́вшись včývšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | вчу́ся, вчусь včúsja, včusʹ | бу́дувчи́тися, бу́ду вчи́тись, бу́ду вчи́ться, вчи́тимусь, вчи́тимуся búdu včýtysja, búdu včýtysʹ, búdu včýtʹsja, včýtymusʹ, včýtymusja |
| 2nd singular ти | вчишся včyšsja | бу́деш учи́тися, бу́деш учи́тись, бу́деш учи́ться, вчи́тимешся búdeš učýtysja, búdeš učýtysʹ, búdeš učýtʹsja, včýtymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно | вчиться včytʹsja | бу́девчи́тися, бу́де вчи́тись, бу́де вчи́ться, вчи́тиметься búde včýtysja, búde včýtysʹ, búde včýtʹsja, včýtymetʹsja |
| 1st plural ми | вчимся, вчимося, вчимось včymsja, včymosja, včymosʹ | бу́демовчи́тися, бу́демо вчи́тись, бу́демо вчи́ться, вчи́тимемось, вчи́тимемося, вчи́тимемся búdemo včýtysja, búdemo včýtysʹ, búdemo včýtʹsja, včýtymemosʹ, včýtymemosja, včýtymemsja |
| 2nd plural ви | вчитеся, вчитесь včytesja, včytesʹ | бу́детевчи́тися, бу́дете вчи́тись, бу́дете вчи́ться, вчи́тиметесь, вчи́тиметеся búdete včýtysja, búdete včýtysʹ, búdete včýtʹsja, včýtymetesʹ, včýtymetesja |
| 3rd plural вони | вчаться včatʹsja | бу́дуть учи́тися, бу́дуть учи́тись, бу́дуть учи́ться, вчи́тимуться búdutʹ učýtysja, búdutʹ učýtysʹ, búdutʹ učýtʹsja, včýtymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вчі́мся, вчі́мося, вчі́мось včímsja, včímosja, včímosʹ |
| second-person | вчи́ся, вчись včýsja, včysʹ | вчі́ться včítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | вчи́вся, вчивсь včývsja, včyvsʹ | вчи́лися, вчи́лись včýlysja, včýlysʹ |
| feminine я / ти / вона | вчи́лася, вчи́лась včýlasja, včýlasʹ | |
| neuter воно | вчи́лося, вчи́лось včýlosja, včýlosʹ | |
Derived terms
- вче́ний (včényj)
- вче́ння n (včénnja)
- вчи́ти impf (včýty)
Prefixed verbs
- вивчи́тися pf (vyvčýtysja)
- навчи́тися pf (navčýtysja)
Further reading
- “вчитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “вчитися”, in Kyiv Dictionary (in English)