втілити
Ukrainian
Etymology
Borrowed from Polish wcielić, which is ultimately a calque of Latin incorporō.
Pronunciation
- IPA(key): [ˈʍtʲiɫete]
Audio (file)
Verb
вті́лити • (vtílyty) pf (imperfective вті́лювати)
- to embody, to incarnate
Conjugation
Conjugation of вті́лити, вті́лить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вті́лити, вті́лить vtílyty, vtílytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | вті́лений vtílenyj impersonal: вті́лено vtíleno |
| adverbial | — | вті́ливши vtílyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я | — | вті́лю vtílju |
| 2nd singular ти | — | вті́лиш vtílyš |
| 3rd singular він / вона / воно | — | вті́лить vtílytʹ |
| 1st plural ми | — | вті́лим, вті́лимо vtílym, vtílymo |
| 2nd plural ви | — | вті́лите vtílyte |
| 3rd plural вони | — | вті́лять vtíljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вті́льмо vtílʹmo |
| second-person | втіль vtilʹ | вті́льте vtílʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він | вті́лив vtílyv | вті́лили vtílyly |
| feminine я / ти / вона | вті́лила vtílyla | |
| neuter воно | вті́лило vtílylo | |
Derived terms
- вті́лений (vtílenyj)
- вті́лення (vtílennja)
- вті́литися (vtílytysja)
- перевті́лити (perevtílyty)
See also
- уосо́бити (uosóbyty)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “втілити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “втілити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “втілити”, in Словник.ua [Slovnik.ua] (in Ukrainian)