володеть
Russian
Etymology
From Old East Slavic володѣти (voloděti), from Proto-Slavic *volděti (“to rule”). Doublet of владе́ть (vladétʹ), a borrowing from Old Church Slavonic. Cognates include Ukrainian володі́ти (volodíty).
Pronunciation
- IPA(key): [vəlɐˈdʲetʲ]
Verb
володе́ть • (volodétʹ) impf
- (obsolete or dialectal) to possess, to own
Conjugation
Conjugation of володе́ть (class 1a imperfective intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | володе́ть volodétʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | володе́ющий volodéjuščij | володе́вший volodévšij |
| passive | — | — |
| adverbial | володе́я volodéja | володе́в volodév, володе́вши volodévši |
| present tense | future tense | |
| 1st singular (я) | володе́ю volodéju | бу́ду володе́ть búdu volodétʹ |
| 2nd singular (ты) | володе́ешь volodéješʹ | бу́дешь володе́ть búdešʹ volodétʹ |
| 3rd singular (он/она́/оно́) | володе́ет volodéjet | бу́дет володе́ть búdet volodétʹ |
| 1st plural (мы) | володе́ем volodéjem | бу́дем володе́ть búdem volodétʹ |
| 2nd plural (вы) | володе́ете volodéjete | бу́дете володе́ть búdete volodétʹ |
| 3rd plural (они́) | володе́ют volodéjut | бу́дут володе́ть búdut volodétʹ |
| imperative | singular | plural |
| володе́й volodéj | володе́йте volodéjte | |
| past tense | singular | plural (мы/вы/они́) |
| masculine (я/ты/он) | володе́л volodél | володе́ли volodéli |
| feminine (я/ты/она́) | володе́ла volodéla | |
| neuter (оно́) | володе́ло volodélo | |