бунтівник

Ukrainian

Etymology

From бунт (bunt) +‎ -івни́к (-ivnýk). Compare Polish buntownik, Macedonian бунтовник (buntovnik), Serbo-Croatian бу̀нто̄внӣк / bùntōvnīk, Russian бунтовщи́к (buntovščík), Belarusian бунтаўшчы́к (buntaŭščýk).

Pronunciation

IPA^(key): [bʊnʲtʲiu̯ˈnɪk]
Audio (file)

Noun

бунтівни́к • (buntivnýk) m pers (genitive бунтівника́, nominative plural бунтівники́, genitive plural бунтівникі́в, feminine бунтівни́ця, related adjective бунтівни́цький or бунтівни́чий)

rebel, rioter, insurgent, insurrectionist, mutineer
Synonyms: бунта́р m (buntár), заколо́тник m (zakolótnyk), інсурге́нт m (insurhént), повста́нець m (povstánecʹ)

Declension

Declension of бунтівни́к (pers velar masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	бунтівни́к buntivnýk	бунтівники́ buntivnyký
genitive	бунтівника́ buntivnyká	бунтівникі́в buntivnykív
dative	бунтівнико́ві, бунтівнику́ buntivnykóvi, buntivnykú	бунтівника́м buntivnykám
accusative	бунтівника́ buntivnyká	бунтівникі́в buntivnykív
instrumental	бунтівнико́м buntivnykóm	бунтівника́ми buntivnykámy
locative	бунтівнико́ві, бунтівнику́ buntivnykóvi, buntivnykú	бунтівника́х buntivnykáx
vocative	бунтівнику́ buntivnykú	бунтівники́ buntivnyký

Related terms

бунт m (bunt)
бунта́р m (buntár)
бунта́рство n (buntárstvo)
бунта́рський (buntársʹkyj)
бунтівли́вий (buntivlývyj)
бунтівни́й (buntivnýj)
бунтува́ти impf (buntuváty)
бунтува́тися impf (buntuvátysja)