Κωνσταντίνῳ

Κωνσταντίνῳ

Ancient Greek

Pronunciation

 

• IPA^(key): /kons.tanˈti.no/ → /kons.tanˈdi.no/

• (4^th CE Koine) IPA^(key): /kons.tanˈti.no/
• (10^th CE Byzantine) IPA^(key): /kons.tanˈti.no/
• (15^th CE Constantinopolitan) IPA^(key): /kons.tanˈdi.no/

Proper noun

Κωνστᾰντῑ́νῳ • (Kōnstantī́nōi) m

(Byzantine)

1. dative singular of Κωνστᾰντῖνος (Kōnstantînos)